- Площа міста - 21,7 км2, (із селами Згарі, Гришківка, Ярки, які підпорядковані міськраді - 44,6 км2.)
- Чисельність населення - 29,7 тис. осіб
- Час заснування - 50-60-ті роки XVI ст., місто - з 1781 р.
- Статус міста обласного підпорядкування - листопад 1992 р.
Золотоноша виникла, вірогідно в другій половині чверті ХVI ст. Перша згадка про місто під назвою „Глинщина”, або „Золотна”, як приватне володіння князів Глинських, зустрічається 1576 року в духівниці князя Богдана Корецького. В першій половині XVII ст. Золотоноша – приватне володіння князів Довмонтів, в 40–их роках – князя Яреми Вишневецького.
На сьогодні Золотоноша - найбільше місто черкаського лівобережжя та важливий промисловий центр області, воно знаходиться за 35 кілометрів від обласного центру на перехресті автомагістралей Київ - Кременчук і Київ - Черкаси.
Нині у Золотоноші розміщені і працюють ВАТ „Золотоніський машинобудівний завод імені Лепсе” - лідер черкаського машинобудування. На всю Україну відомі Золотоніський лікеро-горілчаний завод (торгова марка „Златогор”), споруджений у 1896 році та ЗАТ „Золотоніський маслоробний”. ВАТ „Парфюмерно-косметична фабрика” свого часу була єдиним в СРСР підприємством, яке виробляло розроблену за власною рецептурою і технологією ефірну олію з кропу та хвої сосни і забезпечувало нею всю країну. Зростає економічна міць державного підприємства – Золотоніського комбінату хлібопродуктів, перехід на новітні технології забезпечує йому успіх на зерновому ринку району та області. У Золотоноші набуло розвитку також поліграфічне і меблеве виробництво. Великим попитом користується продукція колективного підприємства „Золотоніська швейна фабрика”, ВАТ „Золотоношам'ясо”, Золотоніського ВАТ „Продтовари”, ВАТ „Золотоніський завод залізобетонних виробів” та МП „Сільвер Фуд”. Через місто пролягає залізнична колія Москва - Одеса. Завжди багатолюдною є місцева автостанція, звідки можна без проблем доїхати до Києва, Дніпропетровська, Черкас, Полтави.
Культурно-освітнє життя міста знаходилося під значним впливом його численних релігійних закладів. Про це свідчить і герб Золотоноші, затверджений в 1782 році, де на пурпуровому полі (символ багатства, достатку, щедрості) зображено великий золотий чотирикутний хрест у сяйві, який символізує зосередження культових споруд. У місті та на околиці розташовувалися два (Благовіщенський та Красногірський) монастирі та чотири церкви. Вся освітня мережа у Золотоноші у кінці XVIII та на початку XIX століття складалася саме із шкіл при Микільській церкві та Благовіщенському монастирі. Там свого часу здобував початкову освіту Михайло Максимович, пізніше видатний вчений і перший ректор Київського університету, та п'ять його дядьків, зокрема, відомий вчений-китаїст Євген Тимківський.
Сучасну освітню мережу у місті представляють Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини (у 1998 році відзначив своє 100-річчя), Золотоніський професійний ліцей, міська гімназія, 5 загальноосвітніх шкіл, спеціальна та санаторна школи-інтернати. На території останньої було закладено у 1962 році дендропарк площею 9 гектарів, де росте двадцятип'ятитисячна колекція дерев і кущів. Парк оберігається, як пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення і є базою практичних занять учнів.
У місті функціонують також технічна, музична та спортивна школи, 7 дошкільних закладів, 3 будинки культури, краєзнавчий музей, культурно-молодіжний центр. Будинок дитячої творчості розміщується у будівлі архітектурної пам'ятки місцевого значення, яка була чоловічою гімназією, де у 1911-1919 роках навчався видатний український письменник Семен Скляренко.
Золотоноша є колискою багатьох відомих людей. Серед них: академік, Герой Соціалістичної Праці Олексій Бах; засновник радянської школи індологів, академік Олексій Баранников; історик і археолог Василь Ляскоронський; пілот, Герой Соціалістичної Праці Любов Уланова; викладач Київської академії Симон Тодорський; член Кирило-Мефодіївського товариства, поет і перекладач Олександр Навроцький. У місті нещодавно відкрито пам'ятник героєві Вітчизняної війни 1812 року, землякові генерал-лейтенанту Дмитру Неверовському, який жив у Золотоноша в 1783 -1786 роках.
21 листопада 1992 року в житті міста відбулась знаменна подія – Постановою Верховної Ради України № 2819 – ХІІ Золотоношу віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
4 січня 1993 року органи місцевого самоврядування – Золотоніська міська рада та її виконавчий комітет на чолі з міським головою приступили до виконання своїх обов’язків.
Шановні друзі!
Олексій Корпань,
Золотоніський міський голова
Із радістю представляю вам гарний та історично цінний куточок Черкащини - місто Золотоношу, яке розташоване на лівому допливі Дніпра р. Золотоношки. Історія міста сягає в глибину тисячоліть - перша писемна згадка про Золотоношу припадає на 1576 рік.
Користуючись нагодою, запрошую зацікавлених у співробітництві ділових людей відвідати древній град, аби впевнитися, що ми відкриті для налагодження бізнесових, туристичних та інших взаємовигідних зв'язків.